Попри вимушений переїзд до Канади, піаністка та співзасновниця джазового проєкту «ShockolaD» Анастасія Литвинюк не зупинила свою творчу діяльність. В інтерв’ю журналістці Любові Ступчук для «ПравдаТУТ Львів» вона поділилася історією адаптації в Едмонтоні, роллю української громади та новими мистецькими проєктами, які допомагають зберігати зв’язок із Батьківщиною.
Вимушений переїзд і новий дім
На початку повномасштабного вторгнення Анастасія Литвинюк разом із сім’єю була змушена виїхати з України. Спочатку вони опинилися у Польщі, а згодом отримали запрошення на концерти й майстер-класи до канадського міста Едмонтон.
Саме цей візит став початком нової сторінки життя: родина познайомилася з місцевими канадцями, які згодом стали близькими друзями. Через рік було прийнято рішення остаточно переїхати до Канади.
Українська громада в Едмонтоні
Едмонтон відомий своєю сильною українською діаспорою. Ще понад сто років тому українці активно розбудовували канадські прерії, і певний час українська мова навіть звучала на вулицях міста.
Сьогодні громада підтримує новоприбулих, допомагає з адаптацією та збереженням культурної ідентичності. Проте, як зазначає Анастасія, останнім часом обсяги благодійної допомоги для України поступово зменшуються: місцеві мешканці співчувають і підтримують, але дедалі більше занурюються у власні справи.
Творчість без кордонів
Попри виклики переїзду та адаптації, Анастасія Литвинюк продовжує активну творчу діяльність. Разом із колективом «ShockolaD» вона організувала кілька концертів у Канаді та почала співпрацю з місцевими джазовими музикантами.
Окремим напрямом роботи стала взаємодія з українським танцювальний ансамбль “Вітер” (Viter) з Едмонтона, де джазові аранжування поєднуються з традиційними народними піснями. Таким чином Анастасія поєднує українську культурну спадщину із сучасним музичним баченням.
Висновки uamedia.ca
Історія Анастасії Литвинюк — це приклад того, як українці в Канаді знаходять нові можливості для життя та самореалізації, водночас зберігаючи духовний зв’язок із Батьківщиною. Її шлях демонструє силу культури, яка допомагає адаптуватися в новій країні та залишатися частиною українського світу, навіть перебуваючи далеко від дому.
