Канада бере участь у міжнародному проєкті FREYJA, метою якого є створення нової системи для перехоплення балістичних ракет. Про це Володимир Зеленський повідомив після розмови з прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Лідери також обговорили захист української енергетики, підготовку до зими та можливе припинення ударів по енергетичних об’єктах.
Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Канади Марком Карні.
За словами українського президента, Канада активно долучилася до розробки спільної з європейськими партнерами антибалістичної системи FREYJA.
«Це точно те, що може додати захисту не лише Україні, а й глобально», — заявив Зеленський, подякувавши Карні за підтримку.
Офіс прем’єр-міністра Канади підтвердив розмову лідерів. У канадському повідомленні FREYJA окремо не називається, однак зазначено, що сторони обговорили посилення координації з союзниками для підтримки української протиповітряної оборони.
Читайте також: ППО, дрони, енергетика та перспектива eTA: головні підсумки візиту Зеленського до Канади.
Як Канада посилює ППО України через систему FREYJA
Канада офіційно заявила про намір підтримати Project Freya ще 10 вересня — після зустрічі Марка Карні та Володимира Зеленського у Калгарі.
У повідомленні канадського уряду FREYJA описана як загальноєвропейська ініціатива України зі створення доступнішої системи, здатної у великих кількостях перехоплювати російські балістичні ракети.
Однак канадська сторона поки не повідомила:
- скільки коштів виділить безпосередньо на FREYJA;
- які саме технології або компоненти надасть;
- які канадські компанії долучаться до розробки;
- коли канадський внесок буде переданий партнерам.
Тому поки що можна говорити про підтверджену участь Канади у проєкті, але не про готову систему або вже виготовлені канадські компоненти.
Що таке FREYJA
FREYJA — міжнародний проєкт зі створення нової системи протибалістичної оборони. Його започаткували в липні 2026 року Україна та дев’ять європейських держав: Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія і Швеція.
Мета проєкту — створити систему, яка зможе виявляти та перехоплювати балістичні ракети. Вона має бути дешевшою і швидшою у виробництві, ніж американський Patriot, від якого Україна зараз значною мірою залежить.
FREYJA розробляють за принципом відкритої архітектури. Це означає, що до системи можна буде інтегрувати радари, сенсори, засоби управління та інші компоненти, вироблені в різних країнах.
Українська сторона планує надати власну пускову установку та ракету-перехоплювач. До проєкту також залучені міжнародні оборонні компанії, серед яких Eurosam, Leonardo, Thales, Saab, Hensoldt та український виробник Fire Point.
За інформацією Reuters, Україна хоче отримати перший мінімально робочий прототип системи у першій половині 2027 року. Йдеться про дослідний зразок, який має продемонструвати перші практичні результати, а не про повністю готову систему для масового бойового застосування.
Навіщо Україні нова система
Українські міста та енергетичні об’єкти регулярно зазнають ударів російськими балістичними ракетами. Такі ракети летять із великою швидкістю, тому їх можуть ефективно перехоплювати лише окремі системи протиповітряної оборони.
Наразі одним із найнадійніших засобів залишається американський Patriot. Але кількість систем та ракет-перехоплювачів обмежена, їхнє виробництво займає багато часу, а постачання залежить від рішень партнерів.
FREYJA має стати європейською альтернативою, яку можна буде виробляти швидше та у більших кількостях. Водночас проєкт перебуває на стадії розробки, тому він не зможе негайно захистити українські міста цієї зими.
Канада вже виділила кошти на українську ППО та енергетику
Під час вересневої зустрічі в Калгарі Канада оголосила низку окремих заходів підтримки України.
Серед них:
- приблизно $350 млн на критично важливі ракети-перехоплювачі для української ППО;
- майже $435 млн кредитних гарантій для підтримки енергетичної безпеки, закупівлі газу та резервних генераторів;
- $200 млн пільгових кредитів на відновлення критичної інфраструктури;
- додаткові $10 млн до Фонду підтримки енергетики України;
- $2 млн на спільну програму з Міжнародним енергетичним агентством.
Канада також оголосила про спільне виробництво дронів та інших оборонних технологій. Загальний обсяг канадської допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення, за даними уряду Канади, перевищив $26 млрд.
Що відомо про енергетичне перемир’я
Окремою темою розмови Зеленського і Карні стало можливе припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.
Президент США Дональд Трамп 11 жовтня заявив про досягнення «енергетичного перемир’я» між Україною та Росією. Після цього Карні у розмові з Трампом висловив підтримку такій домовленості та закликав Росію її дотримуватися.
Водночас Зеленський повідомив, що Україна очікує від американської сторони конкретних деталей. Київ готовий припинити удари по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також виконуватиме ці умови.
Станом на 12 жовтня немає достатніх публічних підтверджень, що повноцінне взаємне енергетичне перемир’я остаточно погоджене, набуло чинності та виконується обома сторонами. Тому називати його гарантованою домовленістю поки зарано.
Офіційне повідомлення Канади про розмову Карні із Зеленським містить обережніше формулювання: лідери наголосили на необхідності негайного припинення російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
Для України це має критичне значення напередодні зими. Від захисту електростанцій, підстанцій та інших об’єктів залежить стабільність електропостачання, опалення і робота лікарень та інших важливих служб.
Офіційні джерела:
