Двадцять людей, один човен, один ритм — і жодного права веслувати лише за себе. Майже десять років команда Dragon Boat Peppers UA виходить на воду в Канаді, представляючи Україну на фестивалях і регатах. Сьогодні вона об’єднує людей різного походження, але всіх їх єднають спорт, командний дух і підтримка України.
За красивими стартами, медалями та українськими прапорами стоять виснажливі тренування, сувора дисципліна, непрості рішення і команда, яка для багатьох стала родиною.
Засновниця та капітанка Peppers UA Тетяна Ковальова розповіла UAmedia.ca, як перше тренування шістьох друзів у Скарборо переросло у велику спортивну ініціативу, чому характер у драгон-боаті важить більше за спортивні досягнення та що змушує команду гребти до останнього, навіть коли сил уже не залишається.
Як виникла команда Peppers UA
Розкажіть, будь ласка, як виникла команда Peppers UA. Хто стояв біля її створення і коли це було?
Першу команду з драгон боат я створила у 2016 році. Якщо чесно, все почалося дуже просто — я покликала в човен своїх друзів.
До цього я кілька разів виступала за команду George Brown College, де навчалася. Саме тоді в мене народилася мрія створити власну українську команду. Хотілося не лише веслувати, а й знайомитися з людьми, знаходити друзів, адаптуватися до нового життя в Канаді та просто отримувати задоволення від спорту. На той момент я жила в Канаді менше двох років і була міжнародною студенткою.
Досі пам’ятаю наше перше тренування десь у Скарборо. Нас було всього шестеро. Хтось запізнився, хтось сумнівався, а я страшенно нервувала й навіть злилася, що не всі настільки захоплені цією ідеєю, як я. Ми сиділи в човні, по коліна в болоті, робили свої перші незграбні гребки, а я вже мріяла про великі старти. Сьогодні ці спогади викликають посмішку.
Поступово я почала запрошувати все більше людей. Але для повноцінного човна потрібно двадцять веслувальників, і стільки охочих знайти було непросто. Тому першою народилася жіноча команда “Ukrainian Witches”. Подруги приводили подруг, колежанок, сестер, родичок — так команда росла майже природним шляхом.
Два роки ми їздили на жіночі фестивалі та регати, веселилися, підтримували одна одну, створювали неймовірну атмосферу й буквально запалювали своїми looks на змаганнях. Спортивних результатів тоді було небагато, зате емоцій — хоч відбавляй. Жіночий колектив — це окрема історія: тут були і дружба, і ревнощі, і суперечки, хто з ким сидітиме в човні, і нескінченні обговорення техніки веслування. Життя вирувало, але справді серйозно тренуватися були готові лише одиниці, то ж я вже тоді розуміла утопічність ідеї жіночої команди.
Згодом мої імміграційні обставини змінилися, і мені довелося розпустити команду та повернутися в Україну. Це було непросте рішення, адже в команду вже було вкладено багато сил і серця.
Але мрія нікуди не зникла. У 2018 році я повернулася до Канади й почала все з нуля. Цього разу створила вже змішану команду — десять чоловіків і десять жінок. І тепер це було не просто про фан і нові знайомства. Хотілося тренуватися, рости, ставати сильнішими й боротися за результат.
Що означає назва Peppers UA? Чи має вона свою історію?
Назву Peppers UA я обрала сама. Вона зачепила мене емоційно, бо в ній було саме те, що я хотіла бачити в команді: характер, драйв, гострота, енергія і той особливий український вогонь всередині.
Саме тоді й почалася справжня історія Peppers UA — української команди з драгон-боату в Канаді.
Але для мене Peppers UA ніколи не була лише про спорт. Наша місія — представляти Україну через спорт, популяризувати українську культуру й традиції, зберігати українську мову та створювати сильну українську спільноту.
Сьогодні до цього додалося ще дещо значно важливіше — наша єдність у підтримці боротьби за вільну та незалежну Україну. Це частина ідентичності Peppers UA і принцип, який об’єднує людей у нашому човні.
Ми можемо бути різними за віком, професією, характером чи спортивним досвідом. Але коли сідаємо в один човен під українським прапором, маємо розуміти, кого і що ми представляємо. Для Peppers UA це принципово.
20 людей — один ритм і одна ціль
Для тих, хто вперше чує про dragon boat: що це за вид спорту? Як проходять тренування, скільки людей одночасно перебуває в човні та чим dragon boat відрізняється від звичайного веслування? Наскільки цей спорт фізично складний?
Драгон-боат — досить складний вид спорту, як і будь-яке веслування. Але його унікальність у тому, що тут 20 людей мають працювати як один організм. Веслярів потрібно правильно розсадити, сформувати пари за вагою, рівнем підготовки та витривалістю, але найголовніше — весь човен повинен веслувати потужно й абсолютно синхронно.
Особливо важливий старт. Уявіть: човен разом із командою важить понад півтори тонни, і всю цю масу потрібно буквально зірвати з місця та розігнати за кілька секунд. Коли всі 20 веслярів одночасно вкладають силу в кожен гребок, човен набирає швидкість, ніс човна піднімається — і він починає просто летіти по воді.
Але розігнати човен — це лише половина справи. Далі потрібно утримати швидкість: не втратити ритм, силу й синхронність до самого фінішу. Один збій впливає на весь човен, а коли команда працює в унісон — це неймовірне відчуття.
Саме тому драгон-боат такий видовищний і азартний: 20 людей, один ритм, одна ціль — і боротьба за кожну секунду до самого фінішу. Ви розумієте, якщо всі ці 20 людей — українці, тоді човен набирає не лише швидкість, а й характер, силу і той особливий український дух, який змушує гребти ще потужніше, триматися до останнього і не здаватися, навіть коли сил, здається, вже немає.
Капітанство, тренер і команда
Бути капітаном човна — це більше про спорт чи про людей? Якими якостями, на Вашу думку, має володіти людина, щоб вести команду за собою? Що для Вас найважче у ролі капітана, а що приносить найбільше задоволення?
Бути капітаном човна — це передусім про людей і вміння розуміти людей. Сорок осіб — уже досить великий колектив, і від того, хто опиняється поруч, залежить не лише спортивний результат, а й те, наскільки сильною, дружньою та живою буде команда.
Але справжній лідер у човні — це тренер. І нам неймовірно пощастило з нашим тренером Джонатоном. Він входить до топ-3 команд збірної Канади з драгонботу, бере участь у чемпіонатах світу, тренує інших і сам тренується сім днів на тиждень.
Джонатон уміє запалити команду на результат, зарядити енергією і, найголовніше, вселити віру у власні сили. Команда його просто обожнює.
До речі, Джонатон англомовний, але вчить українську і дуже любить жартувати. Іноді на все озеро можна почути його коронне:
«Я єдиний азіат, який розмовляє українською! Слухайте тільки мене! Працюйте сідницями. Газу! Газу».
Ми іноді помираємо від сміху в човні, а сміх, як відомо, найкращий тімбілдінг.
Драгон-боат — складний спорт. На тренуванні ти буквально вмираєш із веслом у руках, віддаєш цьому вечори й вихідні, свій час, сили, емоції — і ще й платиш гаманцем. Тому за всім цим люди мають відчувати цінність. І для мене ця цінність — не лише медалі. Вона в командній грі, спільній меті, спільному виживанні на важкому тренуванні, відкритті можливостей власного тіла і меж своєї витривалості. Коли довго й тяжко тренуєшся поруч з одними людьми, вони поступово стають родиною.
Я така сама людина, як усі в човні. Єдине, що мене відрізняє, — це моє шалене бажання щороку знову збирати цей човен і виводити його на воду. Я люблю драгон-боат, а ще люблю саме український характер та силу в цьому спорті, також люблю нашу команду, тренування, змагання і наше спілкування. Це приносить мені величезне задоволення — тому я продовжую це робити.
Найважче в ролі капітана — приймати неприємні рішення. Бо часто перемоги сприймаються як досягнення всієї команди, а коли щось іде не так — то “капітана за борт”. це, звичайно, жарт – я добре плаваю. І це нормально: разом із роллю капітана ти береш на себе відповідальність.
Конфлікти в драгон-боаті трапляються доволі часто — і в азіатських, і в українських командах. Сюди приходять сильні, спортивні, амбітні люди, кожен зі своїм характером і баченням. Тому дружня й поважна атмосфера не виникає сама собою. Вона є результатом дисципліни, взаємної поваги і, так, здатності капітана вчасно побачити проблему, поговорити з людьми, а іноді — прийняти непопулярне рішення.
На щастя, у Peppers UA таких ситуацій дуже мало. І, мабуть, саме це для мене один із найважливіших показників того, що ми побудували не просто сильний човен — ми побудували команду.
Хто тренується у Peppers UA
Хто сьогодні тренується у Peppers UA: професійні спортсмени чи звичайні люди різних професій? Як побудована команда та які змагання вона проходить протягом сезону?
В Peppers UA дві команди — загалом близько 40 людей. Одна — основна спортивна команда, яка активно тренується та виступає на змаганнях, друга — тренувальна. Але склад не закритий: люди можуть переходити між командами залежно від підготовки, мотивації та готовності працювати.
У головній команді серед чоловіків, наприклад, є чотири Ironman, є люди, які серйозно займаються велоспортом, бігом, плаванням, та просто дуже добре фізично підготовлені, не обов’язково всі спортсмени. Але для мене спортивні досягнення — не головний критерій. Характер людини і ставлення до тренувань важать більше. Можна бути сильним атлетом, але якщо немає дисципліни, мотивації та бажання працювати заради спільного результату — команді від цього мало користі. Драгон-боат дуже швидко показує, хто ти є: тут неможливо гребти лише за себе чи ховатися та жаліти себе. Хороша команда будується на взаємоповазі, вмінні підтримувати інших і готовності вкластися у спільну мету. Як каже українське народне прислів’я: «посієш характер – пожнеш долю», це все про драгон-боат, там без характеру не витримати, а коли починаєш займатися драгон-боат серйозно, то це змінює твоє життя. В нас в команді є люди, які приїхали після повномасштабного вторгнення раші до України. І наш човен це те місце, яке змогло втримати їх від розпачу та втрати землі під ногами.
Є інший бік човна – іноді мені, як капітану, доводиться прощатися з людьми. Не тому, що вони «погані», а тому, що я розумію: команда не може дати цим людям того, чого вони хочуть для себе, або її поведінка суперечить нашим принципам і негативно впливає на інших гребців. Люди, яким складно працювати в команді, дотримуватися дисципліни та ставити спільний результат вище за особисті амбіції, у нашому човні зазвичай надовго не затримуються. Це теж частина моєї відповідальності як капітана — захищати не лише спортивний результат, а й атмосферу в команді, її цінності та людей, які справді вміють бути командою.
Кожен рік ми виступаємо у трьох змаганнях сезону – Toronto Island Dragon Boat Festival, GWN Sport Regatta, GWN Challenge, але деякі гребці мають додаткові змагання по власному бажанню.
Як приєднатися до команди
Якщо людина ніколи не тримала весло в руках, чи може вона прийти на тренування? Як можна спробувати dragon boat і приєднатися до команди?
Колись кожен із нас уперше взяв весло в руки. Тому в драгон-боат можна прийти практично в будь-якому віці, вазі та спортивній формі. Звичайно, важливо враховувати стан здоров’я: це дуже динамічний спорт із вибуховим стартом, максимальною потужністю та високою частотою гребків, тому серйозні проблеми зі спиною чи серцево-судинною системою потребують особливої уваги.
За майже десять років існування Peppers UA я бачила десятки абсолютно різних людей. І давно зрозуміла одну річ: драгон-боат — це часто більше про характер і певний авантюризм, ніж про фізичні здібності. Якщо є характер, бажання працювати і не лякають труднощі — навчитися тримати весло можна. Я вірю, що сильний човен починається не з сильних рук, а з сильного духу.
Ми не проводимо набір у команду у звичному розумінні. Іноді знайомі приходять підмінити когось на тренуванні або буквально рятують нас перед змаганнями — а потім залишаються, багато працюють над собою і поступово стають частиною команди. Але таких людей одиниці.
Частіше нас бачать у соціальних мережах: красивий човен, сильна команда, змагання, емоції — і хочуть так само. Приходять на пробне тренування, а потім зустрічаються з реальністю: дисципліна, фізичне навантаження, гроші, регулярні тренування, вимоги до себе і відповідальність перед двадцятьма людьми в човні. Хтось залишається. Хтось розчаровується і йде. А хтось навіть ображається, коли чує, що в основному складі немає місць.
Саме тому я нікого спеціально не вмовляю і не запрошую. Ми не комерційний клуб. Peppers UA — моя особиста спортивна і українська громадська ініціатива. Людям, які просто хочуть спробувати драгон-боат, ми зазвичай радимо знайти клуб ближче до дому. У GTA їх багато — у Міссісазі, Скарборо, Брамптоні та інших районах. Там можна почати тренуватися, познайомитися з людьми, знайти українців і свою команду.
Поза човном
Чим Ви захоплюєтеся поза роботою та тренуваннями? Що допомагає відновлювати сили?
Поза роботою паралегалом і тренуваннями в Peppers UA, я займаюся дітьми (моїй молодшій доньці 6 років, вона головний споживач моєї енергії, часу). Ще я навчаюся — у 2026 році закінчую програму Police Foundations у Humber College, займаюся домом, воджу сина на футбольні тренування та допомагаю чоловікові розвивати його бізнес. Тобто питання, чим зайняти вільний вечір, у мене зазвичай не виникає.
Ще я плаваю в мастерс-клубі EOMAC: виступаю за клуб на змаганнях, а влітку переходжу на відкриту воду і плаваю довгі дистанції. Взагалі я переконана, що висока зайнятість робить життя цікавішим, енергійнішим і позитивнішим. Мені подобається, коли є цілі, рух, люди навколо і постійно щось відбувається.
І, звичайно, Україна завжди залишається частиною мого щоденного життя. Я постійно спілкуюся з близькими в Україні, коли можу — долучаюся до волонтерської роботи.
І як мільйони українців у різних куточках світу, вірю в ЗСУ, в Україну і в нашу довгоочікувану перемогу.
Бліц-інтерв’ю
- Три слова, які описують Вас. – Обережність. Емоційність. Інтуїція.
- Найкраща порада, яку Ви коли-небудь отримували. – ПОСМІХАТИСЯ;
- Зима чи літо? Зима;
- Ранок чи вечір? Ранок;
- Озеро чи океан? Океан;
- Спорт чи книжка? Спорт;
- Яка українська традиція для Вас найцінніша? Різдвяна сімейна вечеря;
- Без чого не починається жоден Ваш день? Без особистого розкладу;
- Яка риса найбільше допомагає Вам бути лідером? Вірність своїм принципам і впевненість у власних рішеннях;
- Чого Вас навчив спорт, але не могла навчити жодна книга чи ситуація? Наполегливості;
- Який момент у dragon boat Ви хотіли б пережити ще раз? Ха-ха;
- Якщо б могли запросити на одне тренування будь-яку людину у світі, хто б це був? Мій чоловік;
- Який запах асоціюється у Вас з домом? Сухої трави та серпневих яблук;
- Яке місце в Україні Ви найбільше хочете показати своїм друзям із Канади? Маріуполь;
- Яку суперсилу Ви хотіли б мати? Вже маю, я жінка!
- Про що Ви мрієте сьогодні? Про перемогу України та закінчення війни;
- Яку пораду дали б собі 20-річній? Піти вчитися на юриста;
- Яке місце в Канаді Вас найбільше надихає? Будь який провінційний парк, дика природа, де немає людей;
- Одне побажання українцям у Канаді. Знайти свій шлях, не втрачаючи особистість.
Історія Peppers UA — не лише про спорт, швидкість чи боротьбу за медалі. Вона про людей різного походження, які вчаться рухатися в одному ритмі, довіряти одне одному та ставити спільну мету вище за особисті амбіції.
Водночас Peppers UA залишається командою з виразною українською ідентичністю — місцем, де через спорт представляють Україну, підтримують її та об’єднують довкола неї інших. Бо, за словами Тетяни Ковальової, коли двадцять людей одночасно беруть до рук весла, човен набирає не лише швидкість. Він набирає характер. Бажаємо команді Peppers UA тільки драйвових змагань і бажаних перемог. І хай продовжує майоріти синьо-жовтий прапор над човном і чується командна українська.
