Американська школа з екранів підліткових серіалів — яскрава, галаслива, омріяна… Для тисяч українських дітей вона раптово стала реальністю, але зовсім не через американську мрію. Рятуючись від війни, в стані глибокого стресу тарозгубленості, вони змушені були адаптуватися до абсолютно чужого світу, де навчання в канадській школі стало новим викликом.
Володимир Сегеда із Дніпра до повномасштабного вторгнення ніколи не змінював навчального закладу.
Рідний ліцей був для нього своїм із першого класу — місцем, де минало дитинство, формувалися мрії та будувалися плани на майбутнє. Дніпровський ліцей номер 12 мав стати місцем, де він отримає омріяний атестат. Проте випускний довелося святкувати за океаном. Вимушена еміграція, Канада і кардинально інша система освіти. За три роки Володимир не просто закінчив канадську high school, а й став студентом одного з найпрестижніших вишів світу — University of Toronto. Ба більше, разом із друзями він запустив власний освітній стартап — репетиторський центр, де викладає математику.
UAmedia.ca запускає серію матеріалів про цей непростий шлях. Ми детально розберемо кожен етап: від шоку в канадських класах до тонкощів вступу та створення молодіжного проєкту на базі українських знань. У першій частині Володимир відверто розповідає про свій старт у high school: як його зустріли, з якими труднощами зіткнувся під час адаптації та за чим з українського шкільного минулого сумує найбільше.
Канадська high school: перші кроки та адаптація
Розкажи трохи про себе: коли ти переїхав до Канади і як почав навчання тут?
Я в Канаді вже трохи більше 2,5 років, у серпні буде три. В Україні закінчив 10 класів, тут довчився 11-й та 12-й. Потім подався в університет на математичні спеціальності і вступив до UofT (University of Toronto) на фінансову економіку.
Спецпроєкт UAmedia.ca: Докладніше про те, як Володимир вступав до University of Toronto, боровся за скасування міжнародних тарифів на навчання ($70 000) та відповідав на запитання про інопланетян під час іспитів — читайте у другій частині нашого циклу.
Як тобі було прощатися з українською школою, маючи такий солідний “багаж” знань?
З точки зору навчання — легко. Українська школа набагато складніша, тож тут з’явилося більше вільного часу на власні дослідження та ефективне вивчення того, що мені справді цікаво (наприклад, поглибленої математики). А от у плані друзів було складно — я провчився з тими людьми 10 років, тому, звичайно, емоційно було важко прощатися.
Чи знав ти заздалегідь, що канадська система освіти легша?
Так, під час війни багато моїх знайомих виїхали до Європи, Америки, тому я чув, звичайно, що навчання за кордоном може здатися простішим. Так і сталося, тим більше моя школа в Дніпрі була ліцеєм із посиленою програмою (математика, фізика, біологія), тому на фоні канадської школи різниця була дійсно відчутною.
Згадай свій перший день у канадській школі. Що здивувало чи, можливо, “тригернуло”?
Я ніколи до того не змінював школи, це був перший досвід, то, звичайно, дивним здавалося все. Найперше — мовне середовище. І хоч я вчив англійську в Україні 5 років і відносно приїхав підготовленим, але канадський чи шкільний сленг, різні акценти – до цього не підготуєшся. Це перше, що згадується. Також здивував такий адміністративний момент: у кожного є індивідуальний guidance counselor (академічний радник). Ця людина допомагає обирати курси та складати розклад відповідно до твоїх цілей майбутнього вступу — чи то університет, чи коледж. Це дуже допомагає. У школі було чотири таких радники, закріплених за учнями за алфавітним порядком.
Система освіти Онтаріо: побут та дисципліна
Можливо, здивували якісь побутові шкільні моменти? Чи співпала картинка з кінофільмів, де ми бачили типову американську школу?
Так, дійсно, як у кіно: учні 11-12 класів приїжджають на власних машинах. Це точно було, як із фільмів. Для України це незвично. У моїх друзів в Україні ще навіть ні в кого водійського посвідчення немає, а тут старшокласники всі на автомобілях. Потім сама архітектура школи, сучасний дизайн – це теж приємно здивувало. Я навчався в Оквілі і моя школа була дійсно модернова.
Як прийняли тебе однокласники та вчителі?
Все чудово. Однокласники допомагали з організаційними питаннями – наприклад, як здавати домашні завдання. Бо тут усе онлайн, немає паперових щоденників. Щодо вчителів – то вони були шоковані моєю дисципліною та організованістю. Але для нас, тих, хто навчався в українські школі, це звичайні речі. Я просто виконував усі завдання без зайвих питань. Канадські учні так не роблять.
Словом, ти відразу сподобався канадським вчителям?
Ну, можна і так сказати.Через пів року мені навіть запропонували стати peer tutor — я допомагав іншим учням (з 9 по 12 клас) розбиратися з математикою під час обідньої перерви.
Так, ти згадував, що мав потужну навчальну базу з українського ліцею. Як це відчувалося серед однокласників?І чи були предмети, які давалися важче?
У точних науках я дійсно був попереду. Важче було з англійською. В Україні ми вчимо її технічно (граматика, розбір речень), а тут — інакше. Акцент на творчість (ті самі завдання написати есе), критичному мисленні та вмінні передати інформацію так, щоб тебе зрозуміли. Це дуже прикладні знання. Спочатку я ходив на ESL (English as a Second Language), а потім перейшов на звичайну програму.
Чому освіта в Канаді відрізняється від української
Що кардинально відрізняється в підході вчителів? Як пояснюють матеріал, як перевіряють знання?
Ну, найбільше приємно вражає відкритість. Якщо ти не розумієш, тобі пояснюватимуть стільки разів, скільки потрібно. В Україні учні часто бояться перепитати, щоб не виглядати дурними або не роздратувати вчителя. Тут запит від учня сприймається нормально.
Як щодо домашніх завдань – чи правда, що їх фактично немає?
Не знаю, як в початковій школій, але в high school точно є. Але чи виконуєш ти їх, чи ні – то твоя справа. Тотального контролю за домашками немає, це повністю твоя відповідальність. Хоча, наприклад, з точних наук завдання дійсно були. Але більшість моїх однокласників їх не виконували. А от з англійської я взагалі не пам’ятаю, щоб задавали щось додому. Рівень знань оцінюють за тестами після кожної теми. Перед основним тестом завжди дають “пробний” для підготовки.
Розкажи про розклад. Яка кількість предметів була у школі та про тривалість уроків – вони теж відрізняються від звичних, українських.
Якщо я не помиляюся, то предметів було всього 4 чи 5 на весь семестр. Ідея така, що ти сам можеш собі складати розклад іі мені здається, це підвищує ефективність учнів, бо учні можуть вивчати те, що їм подобається. Я брав максимум математики (статистику, комбінаторику), щоб не витрачати час на те, що мені не знадобиться. Урок триває 90 хвилин без перерви, між уроками — лише 5 хвилин, щоб дійти до кабінету. Але інтенсивність інша: 45 хвилин лекція, 45 хвилин — практика або виконання завдань. Це насправді дуже зручно.
Які стосунки в учнів із вчителями? Кажуть, вони занадто ліберальні?
Стосунки більш дружні. Іноді занадто: учні можуть їсти на уроці, сидіти в навушниках або з ногами на парті. Або, наприклад, спізнитися на урок і зайти без вибачення. У нас в Україні – це нонсенс. Учителі в паблік-скул (державних школах) зазвичай не роблять зауважень, і мені здається, це мінус для дисципліни.
Як вирішуються конфлікти між учнями, чи був ти свідком булінгу?
Ні. Тут за цим суворо стежать.Якщо і виникають якісь ситуації, то все вирішується на рівні вчителя. Наслідки булінгу записують в особисту справу, що може закрити двері до університету. Тому, тут дуже обережно з цим.
Чи легко було знайти друзів серед канадців?
Не дуже. І справа навіть не в мовному бар’єрі, його фактично не було, а в різниці контекстів, у яких ми зростали. З українцями (нас було 4-5 у школі) набагато простіше знайти спільну мову. Ми досі підтримуємо контакт.
Порівняння знань: українські учні за кордоном
А де на твою думку учні отримують глибші знання: тут чи в Україні?
Однозначно в Україні академічна база сильніша. Як мінімум в моїй рідній школі, де був більший акцент на математику і точні науки.Наприклад, те, що ми вивчали з математики в десятому і в одинадцятому класах в Україні – тут вивчається в дванадцятому і в університетах. Те, що я вчив у 7 класі з фізики, тут вчать на першому курсі інженерії (мої друзі навчаються за цією спеціальністю)
Чого тобі не вистачало з української школи?
Мені бракувало української субординації та ієрархії. Тут, на мою думку, через її відсутність страждає самоорганізація. Хоча в Україні був інший мінус — вчителі старого гарту могли вимагати поваги, не поважаючи учня. На щастя, я мав прекрасних учителів в Україні, але, на жаль, досі трапляються різні ситуації.
Твоя ідеальна школа — яка вона?
Я б поєднав українську академічну складність і дисципліну з канадськими прикладними курсами.
До речі, наша команда репетиторів (Володимир разом із іншими українськими студентами створили репетиторський центр, де допомагають учням з математикою) працює саме за українськими принципами. Ми намагаємося привчати до дисципліни, і мотивації бути відповідальним — обов’язково завжди задаємо домашнє завдання, і нам його треба обов’язково надіслати до наступного уроку. , як показує практика, це дуже гарно впливає на результати навчання.
Спецпроєкт UAmedia.ca: Про те, як група українських студентів у Торонто з нуля створила власний репетиторський центр та розвиває освітній бізнес у Канаді, читайте у третій, заключній частині нашого матеріалу.
Що ти маєш на увазі під прикладними курсами в школі?
В Онтаріо до 11 класу є круті технічні предмети: автомеханіка (у школі є справжній гараж із машинами, де вчать міняти масло, колеса тощо), теслярство (є різні виробничі станки), Communication Technology (відеомонтаж, редагування, зйомка новин). Це дає шанс хоча б приблизно спробувати себе в професії до того, як ти обереш фах. Уявіть, якщо додати до цього українську вимогливість — результат був би ідеальним.
Класно. Рада, що ти мав такий прекрасний досвід у канадській школі. Дякую за розмову і успіхів тобі!
Висновок редакції:
Історія Володимира Сегеди доводить, що міцний український освітній фундамент стає вагомою перевагою при адаптації за кордоном. Поєднання вітчизняної дисципліни та канадських можливостей відкриває перед амбітними студентами двері до кращих університетів світу
